Збереження Кремлем власних важелів впливу в Україні залишається найбільш пріоритетним завданням ще з моменту здобуття нашою державою незалежності. Відтак, на стратегічно важливій для РФ українській території окрім формування внутрішньої політики їй були підконтрольні мало не всі аспекти життєдіяльності. Саме тому, сьогодні жодних здивувань у громадській свідомості не викликає здобуття численних мандатів основним пулом проросійських політсил під керівництвом найбільш одіозного протеже путінського кума. Проте, і досі не може не вражати цинізм, з яким поплічники Медведчука і прихвосні ФСБ видають себе за патріотів, виконуючи під націоналістичні гасла найбільш мерзенні зрадницькі завдання своїх кремлівських роботодавців.

Одним із таких активів у розпорядженні товарисча Медведчука став екскомбат «Донбасу» Семен Семенченко. Як виявилось, Семенченко не гребував жодними замовленнями, і навіть задовго до здобуття депутатської недоторканості, не цурався зв’язків з проросійськими силами навіть якщо це не римувалось із власним репутаційним планом.

Ще на хвилі перших формувань добробатів, коли різниця між кишеньковими арміями ще не була відчутна, український журналіст Володимир Бойко в прямому ефірі «Інтера» аргументовано звинувачував Семенченка в роботі на російську ФСБ (http://podrobnosti.ua/2089126-semena-semenchenko-obvinili-v-rabote-na-fsb.html).

Як бачимо, небезпідставно. Шість років цинічної брехні в обличчя власним бійцям і потенційному електорату було необхідно щоб правоохоронці врешті повідомили, що викрили та припинили діяльність приватної військової компанії колишнього нардепа Семена Семенченка та Євгена Шевченка, а слідство офіційно заявило, що її діяльність була спрямована на підготовку до здійснення тяжких злочинів, в т.ч. проти основ національної безпеки.

На разі достеменно відомо, що ПВК Семенченка фінансував бізнесмен і громадянин Казахстану Сергій Борисенко. Колишні бійці батальйону «Донбас» Анатолій Віногродский і Сергій Ружицький зізнались, що Борисенко безпосередньо співпрацював з ФСБ. Саме за ініціативи російських кураторів була зареєстрована ПВК «Donbass Battalion corporation» і розпочата підготовка колишніх українських військових для роботи за контрактом. Бійців підбирали за фізичними даними і відправляли на навчання за кордон, у т.ч. в Польщу. Фактично людей Семенченко використовували, і перш за все в антиукраїнських акціях, які б підривали інтереси України і її позиції у війні з Російською Федерацією.

Хоча, на долю Семенченка перепали і менш вагомі досягнення, як наприклад участь у численних PR-кампаніях того ж «Опозиційного блоку – За життя» напередодні виборчих перегонів, на кшталт гранатометного обстрілу офісу медведчуківського телеканалу «112 Україна» у липні 2019-го (https://tsn.ua/ru/ukrayina/v-kieve-iz-granatometa-obstrelyali-ofis-112-kanala-medvedchuka-1377597.html). Сам постріл навіть не завдав шкоди будівлі, хоча мав би, а ось користі «Опозиційній платформі» приніс чимало. Здебільшого електоральної, але і більш предметного значення. Нагадаємо, за два дні до того – 12 липня український телеканал NewsOne, що також належить Медведчуку, і пропагандистський канал «Росія 1» Дмитра Кисельова, запланували провести спільний двогодинний телеміст «Треба поговорити». Зрозуміло, що без уваги активістів ця подія не залишилась, як і уваги РНБО, які ще тоді планували прикрити пропагандистські NewsOne, ZIK та «112», але до цього штучного інформаційного приводу була прикута увага і всього суспільства. Звісно, телеміст в ОПЗЖ героїчно відмінили, на голови націоналістів було вилито тони бруду за нібито погрози розправи, а PR-технологи Медведчука цілком виправдано заслугували на премію. Як, між іншим, і сам Семенченко. Політичний зиск від цієї подій отримало ОПЗЖ а Семенченко фінансово збагатився.

Donbass Battalion corporation повинна була наймати колишніх українських бійців для роботи в «гарячих точках» інших держав на замовлення місцевої офіційної влади або комерційних структур. Йшлося, зокрема, про Сирію, Ірак, Афганістан, Алжир. Контрактники з Donbass Battalion corporation, у т.ч. повинні були охороняти нафтопереробні заводи в Сирії і Афганістані, де знаходяться і російські найманці ПВК Вагнера.

А у грудні 2018-го, одна з таких груп засвітилась і у Тбілісі – бійців Семенченка тоді пов’язували з російськими сепаратистами. Про це заявив ексрадник дипломатичної місії Грузії при НАТО, професор Кавказького міжнародного університету, доктор політичних наук Вахтанг Маїсая. Коментуючи ситуацію він нагадав, що затримані українці є бійцями воєнізованого угруповання Семенченко і наголосив про їх вірогідну причетність і до проросійських сепаратистів Донбасу.

«Прибуття до Грузії проросійського політика Віктора Медведчука також може бути непрямим підтвердженням даного факту», – додав він. Про перебування того ж дня в Грузії самого товарисча Медвечука повідомлялося в аналітичній програмі Гела Васадзе. Перебування особистого літака Медведчука 27 листопада підтверджується даними FlightRadar. Співпадіння? Звісно ні, адже Семенченко, заклавши власних бійців вкотре здобув своїм роботодавцям електоральні бенефіції.

Воно і не дивно, про його військові злочини навіть знято фільм. Колишні члени батальйону «Донбас» ще тоді розповідали яким чином Семенченко піариться на військових подіях, вину за життя численних членів його кишенькової армії, тоді ще в Іловайську, торгівлю озброєнням і ще багато іншого – https://www.youtube.com/watch?v=LjiTMw5ZJi0.Дивує тільки те, що очевидні запроданці досі сидять не там, де було б варто.

На даний час, затриманий псевдо-комбат Семенченко на камери волає, що створення ним ПВК здійснювалось виключно для об’єднання покинутих владою захисників України, яких він намагається об’єднати і фінансово підтримати.

Залучені, шляхом обману, Семенченком атошники жили в м’яко кажучи у «спартанських» умовах, без обіцяного працевлаштування і грошових коштів, але систематично залучались до різного роду злочинів на кшталт захоплення вугільних шахт, приватних бізнесових структур тощо.

Проте, фінансові злидні були не для всіх.

Сам пан Семенченко отримував за всі злочини солідні кошти, на які зміг придбати для себе люксовий позашляховик Range Rover, для своєї дружини новенький кросовер Peugeot.

Також, в день добровільної героїчної здачі Семенченка правоохоронним органам, дружина придбала квартиру в одній з новобудов м. Києва, яку до речі, на себе й оформила.

Не зважаючи на вказані солідні статки, які Семенченко вміло приховав на підставних осіб, затриманий псевдо-патріот жалісливо з судової зали просить фінансово підтримати його сім’ю.