Новітня історія протистояння демократичних країн Заходу та сучасної путінської Росії почалася з введенням США санкцій у 2014 році. Тоді Америка припинила будь яку інвестиційну та військову співпрацю з РФ у відповідь на анексію українського Криму російськими окупантами. За 7 останніх років США та Євросоюз постійно намагалися вгамувати хворобливі амбіції Кремля та його пристаркуватого очільника, але, навіть під тиском постійних санкцій, Путін так і не зміг позбутися мрій про власну велич та світове панування.Путінська Росія, незважаючи на самовпевненість Кремля, відповість за все. За анексію Криму та війну на сході України, за африканський терор, за отруєння Скрипалів та Олексія Навального, за втручання у американські вибори та кібератаки. І скільки б Путін та Ко не відмахувалися від міжнародних санкцій та не намагалися принизити їх дієвість, ізоляція Росії міжнародним демократичним суспільством привела країну до межі економічної, політичної та соціальної кризи.Путін залюбки розповідає про уявні «червоні лінії», які він проводить для «зовнішніх ворогів». Але, схоже, він не розуміє, що головну «червону лінію» перед падінням у прірву, його країна вже практично перетнула.Втручання у внутрішні справи суверенних країн – один із ключових принципів кремлівської псевдополітики. Вщент зруйнувавши систему справедливих та чесних виборів влади у власній країні, Кремль намагається втручатися у хід народного волевиявлення інших країн.Комітет із розвідки Сенату Сполучених Штатів ще 18 серпня 2020 року представив п’яту і фінальну версію доповіді щодо спроб Росії впливати на вибори президента США 2016 року. За загальним висновком комітету, контакти голови кампанії на той момент президента Дональда Трампа з особами, пов’язаними з Кремлем, становили «серйозну контррозвідувальну загрозу».Автори доповіді також виснували, що президент Росії Володимир Путін наказав зламати дані Демократичної партії та організувати витік інформації, щоб нашкодити кандидатці-демократці Гіларі Клінтон в її боротьбі проти Трампа за президентську посаду. Доповідь також вказувала на співпрацю голови штабу Трампа Пола Манафорта з російським олігархом Олегом Дерипаскою.У лютому місяці цього року Федеральне бюро розслідувань оголосило в розшук, серед групи інших росіян, російського підприємця Євгена Пригожина, одного з найбільш наближених до президента Росії Володимира Путіна, у справі про втручання Росії в президентські вибори у США 2016 року. Пригожин, ймовірно, був причетним до злочинної змови, метою якої було вчинення шахрайства проти США шляхом створення умов, які послабили, створили перешкоди або підірвали законну діяльність Федеральної виборчої комісії, Міністерства юстиції США та Державного департаменту США. Пригожин був основним джерелом фінансування діяльності компанії «Агентство інтернет-досліджень», яка розташована в Санкт-Петербурзі. Слідством також вважається, що Пригожин керував та схвалював оперативну діяльність компанії для втручання у політичний та виборчий процес США, включаючи придбання американського комп’ютерного серверного простору, створення сотень неіснуючих в дійсності віртуальних осіб та використання незаконно присвоєної ідентифікаційної інформації осіб зі США. Метою цієї діяльності було набуття впливу на думку значної кількості американців з подальшою метою втручання у політичну систему США, зокрема у хід президентських виборів 2016 року.Раніше, у 2019 році влада США наклала санкції на чотири компанії та сім фізосіб, які пов’язуються з бізнесменом Євгеном Пригожиним. Але «компанія «Конкорд», яка належить Пригожину виграла тоді судову справу. Таке рішення правосуддя США було продиктовано побоюваннями, що в рамках судового розгляду буде відкрито доступ до “чутливої” інформації про джерела та методи розслідування». За словами високопоставленого представника Мін’юсту, “замість того, щоб намагатися захистити себе, “Конкорд” використав судовий розгляд для того, щоб отримувати конфіденційну інформацію від прокурорів, яку можна було б використати для організації кампанії з інформаційного протиборства із США”.Сам Євген Пригожин іще з кінця 2016 року перебуває під персональними санкціями США. Однією з підстав стала широка співпраця компаній Пригожина з Міністерством оборони Росії в будівництві військових баз біля кордону Росії з Україною, що їх Москва використовує для введення своїх військових на територію України. Як кажуть у Вашингтоні, Пригожин відіграв роль у підтримці російської окупації українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.Дії Кремля, що порушують усі міжнародні домовленості та навіть прості правила людяності та здорового глузду не поодинокі. Вони носять системний характер та вже давно стали візитівкою Кремля. Але, незважаючи на зібрану доказову базу ні Кремль ні його опричники не вважають себе винними. Навпаки, на будь які міжнародні звинувачення вони відповідають посиленням агресивних спроб та потужними інформаційними кампаніями. Наприклад, на звинувачення у військових злочинах, вчинених у Лівії, Сирії та країнах Африки найманцями ПВК Вагнера, яку теж пов’язують з Пригожиним, у спробі «відбілити» звірства російських найманців, сам «кухар Путіна» виступив спонсором та зняв агітаційне кіно «Турист».Тепер же, зважаючи на продовження слідчих дій Міністерством юстиції США у зв’язку із втручанням Кремля у хід виборів 2016 року у США все той же Пригожин, відомий своєю медіаактивністю та власною «фабрикою путінських тролів», анонсував вихід ще одного агітаційного «кіношедевру» власного виробництва під назвою «16-й». У Мережі з’явився постер фільму, присвяченого президентським виборам у США 2016 року, зі слоганом «Сповідь Євгена Пригожина». Прем’єра в Нью-Йорку призначена на 3 листопада, у Москві вона відбудеться трохи пізніше – 8 листопада.«Набридло мовчати, приховувати, брехати, вдавати, що всього цього не було. Було, але зовсім не так, як це розповідають», – говориться у промо до фільму. «Творці» обіцяють «багато несподіваних та сенсаційних зізнань». Що стоїть за цими словами достеменно поки що не відомо. Але не виникає ніяких сумнівів у тому, що «16-й» стане черговою спробою Кремля перевернути ситуацію «з ніг на голову» та зробити чорне – білим, а біле – чорним. Бо саме у цьому є суть сучасної влади РФ та її посіпак.